Бідний щур

     Нестримні злість та страх, розбавлені із втомою після роботою чекали бідну Йозетту на порозі свого дому. ЇЇ очі, що випромінювали страх, блукали по холодних стінах старого під'їзду у пошуках хоч якоїсь розради.
     - Скільки живу,у таких ситуаціях ще не була. Хто ж тут повинен допомогти?
Але нічого не було. Тільки здоровий жирний щур самозакохано розпростерся на килимку біля дверей бідної дівчини. Остання ж не тільки недолюблювала довгохвостих, а й нафантазувала у своїй голові стільки всього, що на цей момент можна зняти короткометражний фільм жахів. Усі страхи та фобії вилізли зараз. Мокрі долоні судорожно набирають номер рятівної служби. Щур же мирно потягувався та чіхав двома лапками обличчя, наче звичайний хом"як.
- Рятуйте, загибаємо, щур, квартира, смерть.... - із схлипуванннями переривчасто кричала Йозетта в слухавку. - Помремо, сонна артерія,
закопаємо. Місто, вулиця, лопата. Чекаю, бігаю, кричу. Біжіть сюди, люблю.
     Не пройшло й десяти хвилин, як повітря під"їзду сколихнули рицарі у великих касках та спецодягу. Це була НАДІЯ. Очі переляканої дівчини виражали непідробне захоплення, незважаючи на те, що замість меча та щита, герої мали лопату та лопату. Вони були майстрами своєї справи.
     Немає жодного сумніву в тому, що рятувальники десь там, у себе на базі мають склад трофеїв. Еге ж, скільки всіляких речей вони вирішують кожного дня! Не хотіли виділятись із загальної маси й ці - шанобливо забравши прах переможеного, вони церемонно попрямували до машини.
     - Героїчний щур, - сказав вже на базі Рятувальник-1 до Рятувальника-2. - Це ж потрібно мати такі залізні нерви, щоб так довго слухати цю істеричку!
     - Справді. У нього яйця мають бути більші за нього. Або проблеми із барабанною перетинкою.
За рятувальниками залишилась тільки курява.